Що може бути еталоном кольору? Частина 1. Тріадні фарби

Мета цієї статті розкласти по полицях ті аспекти, які пов'язані із кольоровідтворенням в поліграфічній галузі та дизайні друкованих видань. Перша частина стосується еталонів кольору та подана максимально спрощено для сприйняття, без заглиблення у формулювання та без деталізації. 

Перш за все узгодимо термінологію. 

Колір — це електромагнітне випромінювання, яке можуть сприйняти наші очі, та яке розрізняється ними за різною довжиною хвиль. Залежно від сфери застосування існує декілька визначень кольору. Але у цій статті ми можемо домовитись, що колір — це певна характеристика об'єкта, яку можна зареєструвати та виміряти спеціальним пристроєм.

Зразок кольору — це будь-який об'єкт чи фрагмент зображення, який містить колір. І цей колір ви прагнете мати в готовій друкованій продукції. Цей зразок може бути в цифровому чи фізичному вигляді. Також він може бути надрукований певним способом друку.

Еталон кольору — зразок, який виготовлений відповідно до стандарту ISO та може бути коректно виміряний поліграфічним колориметричним пристроєм.

Поліграфічний колориметричний пристрій — спеціальний калібрований пристрій для вимірювання параметрів фарби та кольору: денситометр чи спектрофотометр. Зазвичай працює у системи CIE Lab.

Зразок кольору — ширше поняття. Ним може бути будь-що: справжнє яблуко, наприклад, або роздруківка із офісного кольорового принтера чи вирізка із журналу, який раніше був надрукований поліграфічним способом. Проте варто розуміти, що в силу низки причин, зразок або не можна виміряти поліграфічним колориметричним пристроєм, або цей вимір буде некоректним. Тому цей зразок може використовуватися лише як візуальний орієнтир. Також треба розуміти, що кольорове співпадіння зразка із відбитком не завжди може бути досягнуто.

Еталон кольору — це спеціальний виріб (кольоропроба чи колор-стандарт), який має характеристики, відповідає вимогам стандарту та може бути коректно виміряний за допомогою поліграфічного вимірювального пристрою в системі вимірювання CIE Lab та може мати допустимі відхилення в одиницях dE відповідно до стандарту ISO 12647-2.

Що ж може бути еталоном кольору при офсетному способі друку?

1. Роздруківка, виконана на спеціальному каліброваному принтері відповідно до кольорового профілю ISO. У поліграфічному світі вона називається “color proof” або кольоропроба. Важливим для цього є саме калібровка принтера, якість чорнил, які у ньому використані, мікроклімат приміщення, спеціальний папір для кольоропроб та коректність кольорового простору, під який кольоропробу буде виготовлено. Правильна кольоропроба містить спеціальні шкали, за якими можна проводити певні виміри, та має бути перевірена спектрофотометром, перш ніж використовуватися.

2. Поліграфічний відбиток, який вже колись був надрукований, і його колірні характеристики влаштовують замовника. Такі відбитки іноді називають колор-стандартами, “підписними” чи еталонними. Тут також є низка важливих нюансів: такий відбиток має термін придатності залежно від типів фарб та інших матеріалів, з яких він виготовлений; він має зберігатись у відповідних умовах, без потрапляння сонячних променів; на ньому мають бути шкали для вимірювання; також варто розуміти, на якому папері та якою фарбою він був надрукований, щоб бути впевненим, що цей процес можна знову відтворити.

3. Каталог кольорів, наприклад, Pantone чи HKS, або паспорт сумішевого кольору, який містить викрас, виготовлений відповідним способом. Про це ми детальніше поговоримо у третій частині. Але варто пам'ятати, що каталоги кольорів та викраси також мають свій термін придатності та допустимі відхилення. Зазвичай вони виготовлені на іншому папері ніж той, на якому планується наклад. А каталогів на картоні, наприклад, взагалі не існує. Тому у тих випадках, коли це можливо, необхідно замовити спеціальний викрас конкретного кольору на конкретному папері/картоні, і також врахувати, чи буде ця продукція покриватися лаком, ламінуватися, тощо.

Давайте тепер розглянемо на прикладі. 

Нам необхідно надрукувати плакат із зображенням яблука та текстом і логотипом компанії, який відповідає фірмовому кольором Pantone 368C. Друк ми плануємо односторонній, на суперкаландрованому папері, із покриттям захисним вододисперсійним глянцевим лаком в лінію.

1. Отримуємо знімок яблука з цифрової фотокамери та обробляємо його на комп'ютері, наприклад, у Фотошопі. Тут важливим моментом є кольороподіл, адже фотоапарат зберігає файли в просторі RGB, а офсетний друк відбувається згідно з простором CMYK.
Важливо правильно обрати профіль для кольороподілу, крім того, це буде також мати значення на етапі виготовлення кольоропроби. Для даного типу роботи підійде профіль ISO_Coated_v2_eci, який можна безкоштовно скачати з сайту www.eci.org
На даному етапі у нас ще немає еталону кольору, а є лише зразок — живе яблуко та його оброблене фото. Звісно, тут еталоном може бути спеціальний калібрований монітор, але це виправдано лише для етапу дизайну та макетування. Якщо ми кажемо про процес друку, це не практично і не завжди зручно. (Рис. 1. Процеси 1 та 2).

2. На цьому етапі ми створюємо дизайн та електронний макет майбутнього видання. Додаємо текст та логотип замовника. Зауважу, що текст заданий тільки чорною фарбою (К), а логотип – згідно з бренд-буком замовника, має бути кольору Pantone 368C.
Важливо правильно виконати PDF-файл, щоб він відповідав вимогам тої друкарні, в якій ви плануєте друкувати ваше замовлення. Для цього необхідно з'ясувати у друкарні вимоги до макетів і переконатися, що ваш дизайнер виконує цей макет згідно з вимогами конкретної друкарні. Для такої нескладної продукції, як плакат, можливо, це не дуже актуально. Але, якщо ми кажемо про журнали, каталоги, вибіркове лакування, тиснення, висічку чи паковання, — це дуже важливо.
Крім того, ми маємо затвердити тип паперу, на якому буде виконане замовлення. Тому що папери бувають різних типів і різних відтінків, і від цього буде залежати наступний етап.
На данному етапі ми вже маємо еталон корпоративного кольору — зразок в каталозі Pantone Formula Guide № 368 Coated. (Рис. 2. Процеси 2, 3 та 4).

3. Якщо попередні етапи пройдено, то ми вже маємо готовий макет в PDF-файлі, який виконаний згідно з вимогами друкарні. Цей макет ми передаємо у друкарню для перевірки та виготовлення кольоропроби, а також для замовлення сумішевої фарби, яка буде відповідати корпоративному кольору Pantone 368C. Кольоропроба має готуватися під той папір, який ми обрали на Етапі 2, та з того зображення, яке ми правильно обробили та зконвертували у профіль ISO на Етапі 1, і перевірятися спеціальним колориметричним пристроєм – спектрофотометром. Тут є три важливих моменти:

  1. Коли ми отримаємо готову кольопоробу, ми маємо запитати себе, чи влаштовує нас зображення, чи відповідає воно зразку, тобто живому яблуку? Якщо ні, то просимо друкарню надати поради по кольорокорекції та усуненню недоліків. Також ми маємо змогу перевірити спектрофотометром готову кольоропробу на відповідність стандарту ISO.
  2. Ми маємо розуміти, що кольропроба призначена тільки для зображень, які друкуються тріадними фарбами CMYK. А кольори з каталогів Pantone вона передає некоректно.
  3. Для того, щоб отримати коректний корпоративний колір на нашому папері, ми маємо замовити викрас конкретного кольору на конкретному папері. Чому так? Тому що папір, на якому друкуються каталоги Pantone, скоріш за все, не буде співпадати із нашим тиражним папером. Тому порівнювати колір 368C з каталогу та на реальному папері не зовсім коректно. Крім того, ми з вами планували покрити плакат вододисперсійним глянцевим лаком. Каталоги Pantone не покриті лаком, а компанія-постачальник фарб може зробити коректний викрас, який буде містити колір покритий і не покритий лаком, щоб ми уявляли, як може змінитись колір після лакування.

Коли ми отримаємо викрас нашого корпоративного кольору 368 C на нашому тиражному папері з лакуванням і без, ми маємо задати собі запитання, чи влаштовує нас цей колір, і чи має він суттєві відхилення від кольору який заданий у бренд-буці. Якщо не влаштовує — тоді необхідно звернутися в друкарню чи до постачальника фарб за консультацією.
Якщо все ОК, на даному етапі ми вже маємо два еталони кольору: кольоропробу, яка виготовлена з нашим зображенням під наш тип паперу, і викрас із зразком корпоративного кольору Pantone 368C на нашому тиражному папері, з покриттям лаком і без покриття.
(Рис. 3. Процеси 3, 4, 5 та 6).

4. Якщо попередні етапи пройдено, то ми вже готові до друку. Друкарня має готовий макет в PDF-файлі, затверджену кольоропробу, затверджений викрас Pantone 368 C. 
На даному етапі еталони кольору ті самі, що й на попередньому етапі. (Рис. 4. Процеси 4, 6 та 7).

5. Починаємо процес друку. Найкраще — це коли представник замовника, відповідальний за дизайн, присутній на друці. Тоді після того, як друкарська машина віддрукує перші аркуші, є можливість порівняти перші аркуші із кольоропробою та викрасом Pantone 368C і, в разі необхідності, внести коригування у подачу та нанесення фарби. Цей процес називається приладка і його задачею є досягти максимально точного кольоровідтворення наших наданих еталонів кольору. Точність передачі кольору та допустимі відхилення (dE) якраз і описані в стандарті ISO 12647-2 озділ 4.3.2.3, Таблиці 5, 6 та 7). Крім того, на приладці можна контролювати кількість подачі лаку та ряд інших параметрів. Тут є три важливі моменти:

  1. Для контролю зображення, яке друкується тріадними фарбами CMYK, ми використовуємо як еталон кольоропробу. Для контролю зображення, яке друкується сумішевою фарбою Pantone 368C, ми використовуємо як еталон викрас.
  2. Про каталог кольорів Pantone Formula Guide Coated ми маємо забути і не використовувати зараз, тому що папір каталогу і наш тиражний папір відрізняються. Відповідно наш корпоративний колір на двох різних паперах буде виглядати по-різному і порівнювати їх напряму некоректно. Для контролю цього кольору ми спеціально замовили викрас у якості еталону.
  3. Для всіх колориметричних вимірів на даному етапі використовується калібрований спектрофотометр. Він має бути налаштований згідно з вимогами стандарту ISO 12647-2, які вказані у футері таблиці 5 та 6.
    Денситометр не підходить на даному етапі, тому що він вимірює не колір, а фактично кількість фарби. Крім того, для вимірювання сумішевих кольорів (Pantone) денситометри не коректно використовувати. Вони можуть вимірювати тільки тріадні фарби CMYK.

Якщо немає можливості бути присутнім на друці і приймати рішення щодо кольоропередачі, тоді цей процес делегується представникам друкарні. Маючи в якості еталона кольоропробу та викрас, вони впораються.
Коли під час приладки досягнута необхідна кольоропередача, тоді починається друк всього накладу, а відбиток із найкращою кольоропередачею підписується і передається в архів друкарні та називається “підписним”. Також такі аркуші можуть бути окремо відібрані для замовника як еталон (колор-стандарт). Вони містять спеціальні шкали, які можуть бути виміряні спектрофотометром, та можуть зберігатись довгий час як еталон. Це дуже корисно, якщо ми плануємо повторити цей наклад у майбутньому.
На даному етапі еталонами кольору є кольоропроба, викрас та щойно виготовлений еталонний відбиток (підписний чи колор-стандарт). (Рис. 5. Процеси 5, 6, 7 та 8).

6. Ми вже маємо готовий закінчений наклад. Якщо під час друку ми досягли співпадіння кольорів із кольоропробою та викрасом (I та II), та якщо ми коректно виконали всі попередні етапи, тоді наше зображення має бути максимально точно наближене до початкових: живого яблука та кольору у бренд-буці (III та IV). Звісно, в межах допустимих відхилень, які вказані в ISO 12647-2, розділ 4.3.2.3, таблиця 7.
Також ми маємо еталонний відбиток, який можемо зберігати в якості “колор-стандрату”. Рекомендую зберігати його в закритій папці, захищений від потрапляння світла. Він може бути використаний як еталон, якщо ми захочемо повторити наклад в майбутньому і нам не доведеться знову виготовляти кольоропробу чи затверджувати новий викрас.

Так виглядає правильно побудований процес виготовлення макетів та кольоропередачі.

Чи могли б ми надрукувати цей плакат без виготовлення кольоропроби та викрасу? Так, це б, мабуть, навіть спростило та пришвидшило процес.
Чи була б при цьому гарантована якість та коректна кольоропередача? Скоріш за все ні. Тому що занадто велика кількість чинників та параметрів, які стрімко змінюються та впливають на колір.

Навіть дуже досвідчені поліграфісти користуються кольоропробами та виготовляють безліч викрасів на різних паперах і картонах. А професійні друкарні створюють цілі архіви та картотеки, в яких ретельно зберігаються “колор-стандрати”.
Перебачити результат іноді дуже важко. А ці методи якраз і призначені для того, щоб створювати еталони кольору та підвищувати якість друку та зробити процес виготовлення друкованої продукції максимально стандартизованим та передбачуваним.

В Другій частині ви можете прочитати про те, що може бути еталоном кольору для сумішевих фарб та як з цими еталонами працювати.